Портал новин

Стратегію проведення комплексу весняно-польових робіт у 2018 році обговорено на селекторі

Із закінченням зимового періоду актуальним постає питання проведення комплексу весняно-польових робіт. Саме тому 6 березня дане питання розглянуто у ході проведення обласної селекторної наради під головуванням першого заступника голови облдержадміністрації Володимира Кальніченка.

У засіданні взяли участь наукові працівники, керівники райдержадміністрацій, ОТГ, спеціалісти сільськогосподарського виробництва, представники обласних галузевих служб.

Розпочинаючи засідання, Володимир Ілліч підкреслив важливість проведення комплексу весняно-польових робіт, оскільки погодні умови спонукають до термінового проведення таких робіт, як підживлення озимих культур та планування заходів з захисту озимих культур від шкідників.

Розглядаючи перше питання порядку денного, директор Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів облдержадміністрації Олег Омелянюк проінформував про стан справ в аграрному секторі економіки на сьогоднішній день.

Так, під урожай поточного року по всіх категоріях господарств посіяно 230 тис. га озимих зернових, та 59 тис. га ріпаку. За даними обстежень понад 96% посівів озимих зернових та 97% ріпаку перебувають у доброму та задовільному стані, а в половині районів взагалі відсутні слабкі та зріджені посіви озимини.

Згідно прогнозованої структури посівних площ, весною необхідно засіяти близько 815 тис. га ярини, з них понад 330 тис. га планується засіяти зерновими культурами, в тому числі 204 тис. га – кукурудзи на зерно. Ранні зернові культури будуть посіяні на площі 108 тис. га.

Вся посівна площа очікується в межах 1 млн. 164 тис. га. Агроформування області вже приступити до проведення комплексу весняно-польових робіт, зокрема в половині районів області приступили до підживлення озимих зернових культур та ріпаку. Всього ці роботи проведені на площі понад 55 тис. га, що становить 19% до всіх площ посіву озимих культур.

На даний час агроформування всіх форм власності формують матеріально – технічну базу для проведення комплексу весняно-польових робіт, зокрема доведення насіння до посівних кондицій, закупки засобів захисту рослин і міндобрив.

Потреба в мінеральних добривах становить 149 тис. тонн. Станом на 06 березня їх заготовлено 98% до потреби. Господарства окремих районів, а саме: Деражнянського, Дунаєвецького, Чемеровецького та ряду інших, придбали мінеральну поживу у повному обсязі.

Готовність сільськогосподарської техніки для проведення комплексу весняно-польових робіт становить 100 відсотків. За розрахунками загальна потреба в коштах для проведення комплексу весняно-польових робіт сільськогосподарських підприємств області у 2018 році становитиме 6,0 млрд. грн. Витрати на 1га ріллі в 2018 році становитимуть 6606 грн., що на 1246 грн. вище показника минулого року.

Продовжуючи нараду, присутні заслухали інформацію щодо стану озимих культур та отримали рекомендації щодо їх захисту, а також заслухали інформацію щодо перезимівлі озимих культур та нагромадження вологи в орному шарі грунту.

Беручи до уваги багаторічні спостереження, то найкраще перезимовують озимі зернові в зонах нашої області, які утворили 3-4 синхронно розвинені пагони, за умов тривалості їх осінньої вегетації 45-60 днів.
Цьогоріч, незважаючи на примхи погоди, рослини перезимували задовільно, але перебували в основному у стані неглибокого зимового спокою.

Запаси вологи у грунті в межах норми, станом на 1 березня становлять 60-70 міліметрів вологи. Разом з цим, варто не нехтувати заходами із збереження вологи у грунтах. Також, у ході селекторної наради директор інституту кормів та сільського господарства Поділля НААНУ Олександр Корнійчук ознайомив з науково-практичними рекомендаціями ефективного проведення комплексу весняно-польових робіт для подальшого їх виконання і успішного господарювання.

Що стосується фітосанітарного стану, то за оцінкою спеціалістів стан озимих культур перед входом в зимівлю становив 97% посівів озимої пшениці в доброму та задовільному стані (фаза розвитку 3 листки-кущення); 3% посівів озимої пшениці слабкі(фаза сходів, шильце); посіви озимого ріпаку 96 % в доброму та задовільному стані стані (фаза розвитку 4-7 листки-утворення розетки); та 4 % площ зріджені та слабкі (фаза розвитку 4 листки).

При проведенні фітосанітарного моніторингу в осінній період виявлено, що рослини озимих колосових культур заселяли і пошкоджували у допороговій чисельності злакові попелиці, хлібні блішки, цикади, злакові мухи, озима совка пошкодивши 1-3% рослин за чисельністю 0,2-2 екз.кв.м.

Враховуючи достатній зимуючий запас фітофагів, за доброї перезимівлі та сприятливих для розвитку погодніх умов весни, на слабко розкущених з осені посівах ймовірні значні пошкодження.

За даними осінніх обстежень та зимового моніторингу методом відбору монолітів в січні та лютому на плоші 1889 га на 2-6 % рослин озимини виявлений інфекційний запас борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей. За відновленням вегетації відбуватиметься подальше зараження листків хворобами. За надмірної зволоженості, низької температури, затримки потепління на ослаблених рослинах озимих культур ймовірна згубна дія снігової плісені.

Рослини озимого ріпаку заселяли і пошкоджували хрестоцвітні блішки, осередково ріпаковий пильщик, озима совка, капустяна попелиця – 3,5-12 % рослин за чисельності 1,5-3 екз.кв.м. ,та 4-10% рослин культури хворіло на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, які в подальшому негативно вплинуть на перезимівлю та стан рослин під час відновлення вегетації.

Посіви озимих культур в жовтні місяці поступово почали заселяти мишоподібні гризуни, яким сприяли агрокліматичні умови та достатня кормова база. За даними осінніх обстежень шкідником заселено 50 % обстежених площ за чисельністю 2 жилих колоній/Їга. В цей період проведено врегулювання чисельності гризунів на площі 61,1 тис. га.

На основі даних фітосанітарного стану посівів озимих культур, враховуючи зимуючий запас шкідливих організмів, при добрій перезимівлі можна передбачити ймовірний розвиток хвороб та шкодочинність фітофагів на озимих культурах в весняний період.

“Уже зараз потрібно провести та передбачити наступні заходи з захисту рослин”, – зазначив Володимир Кальніченко.

Також одним з важливих питань, розглянутих у ході селектору стало інформування про ключові напрямки програм підтримки аграрного сектору у рамках Державного бюджету на 2018 рік.

Загалом, обсяг підтримки складатиме 6,3 млрд. гривень. Основні зусилля будуть сконцентровані на галузях, які зможуть забезпечити довготривалий економічний ефект. Зокрема, на розвиток тваринництва виділяється 4,0 млрд. грн., для підтримки фермерських господарств – 1,0 млрд. грн., на здешевлення сільськогосподарської техніки – 945,0 млн. грн.

Більш детальну інформацію зацікавлені особи зможуть дізнатись за телефонам «гарячих ліній», які невдовзі запрацюють.

Джерело: сайт Шепетівської районної державної адміністрації.