Батуринська трагедія (Різанина в Батурині) сталася 2 листопада 1708 року, коли московські війська під керівництвом князя О. Меншикова зруйнували місто Батурин, резиденцію гетьмана Івана Мазепи. Це відбулося за наказом Петра І після того, як він дізнався про те, що гетьман перейшов на шведську сторону, домовившись із Карлом ХІІ протистояти московському царю.
Того дня місто і прилеглі околиці були повністю спустошені. Було замучено і вбито, за різними оцінками істориків, 11 – 15 тис. осіб, незважаючи на вік і стать. Батурин було спалено дотла, в тому числі і церкви. Така сама участь спіткала й інші українські села, що траплялися Меншикову дорогою.