За один день троє подолян стали жертвами телефонних шахраїв

Вчора, 9 липня до підрозділів поліції звернулося троє жителів Хмельниччини, які стали жертвами шахраїв. У загальному, потерпілі втратили 11 тисяч 432 гривні. Про це повідомили у секторі комунікації поліції у Хмельницькій області.

«В обласному центрі, невстановлена особа, під приводом надання соціальної допомоги для 92-річної жінки, шахрайським шляхом заволоділа у потерпілої 6 тисячами гривень, які вона передала за місцем проживання невстановленій особі», – повідомили у поліції.

Також повірив шахраю і 41-річний житель села Требухівці, Летичівського району. Чоловік зателефонував до псевдо-продавця, який продавав через інтернет автомобільні шини. Після розмови, потерпілий перерахував аферисту 2 тисячі гривень, однак покупки так і не дочекався.

Ілюстративне фото

Намагався купити у шахрая автозапчастини і 33-річний хмельничанин. Він зателефонував до афериста, який переконав покупця скинути йому на банківський рахунок 9 тисяч 432 гривень. Після оплати покупки, шахрай на зв’язок не виходив, а хмельничанин лишився без автозапчастин.

По зазначених випадках працівники поліції відкрили кримінальні провадження і наразі працюють над встановленням зловмисників.

У поліції запевняють, аби не стати жертвою такого шахрайства, потрібно дотримуватися декількох простих правил:

• не варто переказувати гроші наперед. Якщо просять повну передоплату, то, швидше за все, це шахраї. Є різні служби доставки, де можна розрахуватися за товар після його отримання;
• коли дають номер карти для передоплати, радимо зайти на сайт кіберполіції, де в розділі «Стоп фрауд» ви можете перевірити номери наданого вам рахунку, чи не входить він до списку шахрайських;
• якщо дуже низька ціна на товар (нижча середньостатистичної), то, швидше за все, ви потрапили на шахраїв;
• ні в якому разі не повідомляти ні номерів банківської карти, ні номерів CVV2-коду третім особам;
• не спілкуватися за номерами телефонів, які вам пропонують псевдопродавці;
• замовляючи товари чи послуги через офіційні сайти, обов’язково перевірити, чи вони не фішингові, тобто шахрайські веб-ресурси, які виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують (наприклад, поповнення мобільного рахунку, переказів з картки на картку, замовлення квитків на різні концерти, вистави), або веб-ресурс організації, якій користувач довіряє (наприклад, клон інтернет-банку).

Джерело: Портал “Є”