Чого слід очікувати від нового трудового кодексу?

Трансферна декретна відпустка, гнучкий робочий графік та зростання пенсійного віку.Чого слід очікувати від нового трудового кодексу?

Про це у своєму екслюзивному інтерв`ю інформагенству “Інтерфакс Україна”   розповіла голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.

Галина Третьякова

Передусим, Галина Третьякова розповіла про те, що її комітет не має змоги повністю писати оновлений “Трудовий кодекс”. Адже для цього :”для нього потрібно бути забезпеченим великою кількістю ресурсів: стейкхолдерами, приміщеннями, підготовкою, Google-групами, обмінами думок, міжнародним досвідом і т д.”

Оскільки цей проект є великим його розробляють блоково, в тому числі над ними працюють і нардепи та їх помічники. Нині Комітет подав на розгляд ВР  законопроект 2584 “Про підстави звільнення”.

Далі, прогнозує Галина Третьякова, орієнтуватимуться на виклики часу: чи приймати кодекс повністю чи обговорювати та голосувати блоково.

Серед іншого, у Комітеті прописують пропозицію щодо декретної відпустки. Вона, на думку фахівців, має бути трансферною, тобто такою, якою можуть скористатись і тато, і найближчі бабусі-дідусі, аби змінювати одне одного.

Для чого це потрібно? Щоб жінка не випадала з професії на три роки і могла мати можливість побути вдома півроку, потім вийти попрацювати і знову піти в декретну відпустку. Цей регламент для того, щоб мама не втрачала професійні навички і не випадала з трудового процесу, – говорить Галина Третьякова.

Майбутні зміни можуть торкнутись і лікарняних, або так званих “sick days”. Відпустку вираховуватимуть за “робочими”, а не “календарними” днями, а ті, що не використані за хворобою плюсуватимуть до відпустки.

Окрім того, аби попередити корупційну складову розглядають перехід на електронні лікарняні листи.

Є ще блок, який стосується термінових взаємин, коли людина, встановлюючи свій контракт з роботодавцем на певний термін, обумовлює мінімальний соцпакет, який повинен бути. Є спроба уряду в законі встановити цей мінімальний пакет, а все інше передати на взаємини “людина-роботодавець”. Це правильно, тому що ринок праці змінюється, з’являються речі, які відсутні в нашому КЗпП.

Йдеться про “гнучкий графік праці”, коли людина може з дому працювати, не примушуючи роботодавця створювати йому робоче місце. Людина може працювати, навіть не будучи ФОП (фізична особа підприємець – ІФ), а на виносному робочому місці десь вдома.

Важливим аспектом є пенсійний вік. Сьогодні дефіцит Пенсійного фонду в 170 мільярдів гривень. Галина Третякова зазначає, що попри те, що попередньому Уряду було складно врегулювати ситуацію із пенсійним забезпеченням   проте прогрес був:

Основні віхи їх змін – це підвищення мінімальної заробітної плати, зменшення ЄСВ до 22%, падіння рівня заміщення, зростання в абсолютній величині дефіциту ПФУ, який покривається за рахунок державного бюджету.

Ресурси для модернізації солідарної системи обмежені, тому одним із варіантів виходу із ситуацію передбачають  перспективу у підвищенні пенсійного віку.

Я думаю, що Україні потрібно йти на дуже плавне підвищення пенсійного віку, наприклад, на 1 місяць на рік, починаючи з 2023 або 2025 року, інакше ми своїх дітей прирікаємо на ще гіршу долю і гіршу пенсію. У той же час, це не питання сьогоднішнього дня.

Повне інтерв`ю можна прочитати тут